Ой там із-за гори
Та й вітер повіває.

Ой мати дочку
Та й про життя питає.

"Ой спитай, мати
Та й в сірого утяти.

Що сіреньке утя
Та й на морі ночує.

Що первеє горе –
Та й дитина малая.

А другоє горе –
Та й свекруха лихая.

А найтяжче горе –
Та й милой покидає!"