Не дам
За той час, що був сам,
Й ламаного гроша –
Так втомилася моя душа.

В дні ці
Ти на іншім кінці
Проводів у журбі.
Й цей дзвінок мій, кохана – тобі.

Довгождана мить та
Квіткою розквіта
В моїм серці, що все
Ради тебе знесе.

Люблю –
І колись пригублю
Чашу, повну вина
Твоїх ласок, п’ючи їх до дна.

Довгождана мить та
Квіткою розквіта
В моїм серці, що все
Ради тебе знесе.