В мої вікна дощем
Не припинять товкти
То самотність, то щем...
Та з’являєшся ти!

І враз дощ перестав,
Й сходить сонце ясне.
В дивнім співі октав
Радість повнить мене.

Йдуть дощі... Все в імлі,
Кольорів не знайти.
Никне все до землі...
Та з’являєшся ти!

Знову все зацвіло,
Щезли тіней рої.
Що би бути могло
У появі твоїй?

Чи то любо мені
Було глянути в них,
Очі ті чарівні?..
Чи то дощ сам затих?..

Чи, неждана така,
Коло мого вікна,
Запашна і п’янка,
Була юна весна?..

То неждана така,
Коло мого вікна,
Запашна і п’янка,
Була юна весна.