Вчора бачив тебе
у світі думок.
І у їхньому світі
я до нитки промок.

Чи не був
це лиш сон?
Іреальні вони?
Я не можу збагнути,
це так важко, але:

Є десь там Рай,
висота, зачекай,
тільки крила вдіну.
І полечу я туди,
де ховаєшся.

Твій смак, це як
ковток дитинства.
Літак твій зник
в обіймах мого серця.

І ти знаєш мені
більш не соромно, ні.
Він залишив мене
й розчинивсь в темноті.

Розповім тобі все,
що раніше не міг.
Я так люблю вдихати
в себе твій чистий сміх.

Є десь там Рай,
висота, зачекай,
тільки крила вдіну.
І полечу я туди
де ховаєшся.

Твій смак, це як
ковток дитинства.
Літак твій зник
в обіймах мого серця.