Слова, слова, слова, слова –
Які болючіші від ножа...
Межа, межа, межа, межа,
Від якої вже й слідів нема...
Зима, зима, зима, зима
Зарізала літо.
Сказала, що не хотіла, –
І справу закрито.

Приспів:
Моя хвора уява будує світи,
Світи, де не плачуть, –
Світи доброти...
Та тільки відкрию очі я –
Навколо мене тільки війна...

Нема, нема, нема, нема –
І не скоро ще буде.
Допоки до влади приходять
Безголові люди...
Душа, душа, душа, душа
Так рветься додому.
Лишилося вибрати одне:
Чи крапку, чи кому...

Усім керує верховна Зрада,
Не те щоб погана, але вкрасти рада...
Люди на колінах,
А вона всміхається...
Коли жити будемо краще?
Питання не розглядається.

Приспів