На городі Божої природи виріс бурячок –
Червоненький та такий гарненький, гострий язичок...
Рвали капусту, рвали помідори, моркву копали,
А до нього... так і не дійшли!

Вже квасоля у відрі біліє, буде вона не сама,
Із насіння давиться олія, буряка ж нема!
До борщу давно уже готові коблики цибулі,
А до нього... так і не дійшли!

До борщу давно уже готові – на радість душі,
А без того хлопця молодого то вже не борщ, а щі!
А без того хлопця молодого то вже не борщ, а пшик...