Так хочеться спати,
Як ніч настає.
Так хочеться жити, співати.
А те, що сказати
Я вдень не зумів,
Вже в небі пізнання –
У хмарі.

Приспів:
Чорна смуга,
Біла смуга –
Миті у життя:
Чорні й білі,
Чорні й білі...
Мила мить моя!

Я думки
Твої – свої
Повкладав у ноти
Барвисті, дзвінкі;
Якби іще пісні
Лунали такі.

Після цілого дня
Зрозуміли ми,
Що усе життя –
Чорно-біле ти.

Дійсність – як зебра.
Реальність така
Чорно-біла,
Як смуги життя.