Над горами темрява й спалахи заграви
Грім гримить і буревій там співають слави
Позбиралися вітри й хмари постулялись
Сам Стрибог гряде сюди, мороки злякались

Блискавиці в висоті небо борознили
Громовиці вогнекрилі треби приносили
Перед величчю його все лихе жахнулось
Поховалось хто куди, аж земля здригнулась

Закипіли всі моря, вверх підняли хвилі
Шану свою віддають цій нестримній силі
Вже вклоняються ліси й трави похилились
Перші велетні стихій в просторі з’явились

Приспів:
Слався, дід вітрів Стрибоже,
Все для змін руйнуєш ти
Знищиш вскорі все негоже
Смерчем зла знеси мости
Викорчовуєш з корінням
Те, що більше не росте
Тож нехай же твоя воля
У Слов’янах проросте