Ти від’їжджаєш під вечір сьогодні
І час летить швидко, наче в безодню,
Ще, як назло дощ, забувши про втому,
Стукає у вікно.
Ти від’їжджаєш, звичайно, є справи,
Мить, – і між нами міста і вокзали,
Мить, – і ти зник у провулку пустому,
Щойно, а як давно.

Приспів:
Ти будеш мій, і здійсняться бажання,
Ти будеш мій, і зміцніє кохання,
Ти будеш мій, і почуєш признання, як я люблю.
Ти будеш мій, і здійсняться бажання,
Ти будеш мій, і зміцніє кохання,
Ти будеш мій, і почуєш признання: "Люблю..."

Все як завжди: ранок, кава, робота.
Та самоти не сховати турботи.
Та все одно я рахую хвилини,
Як поїзд твій прийде
Десь в мандрах ти, у дорозі далекій,
Там не дощі, там і море, і спека,
Та час мине, і як злива пролине
Скреслить усе пусте.