Розпустили кучері дівчата,
Ще й підвели брови для краси.
Тільки ти роби, як вчила мати,
Не обрізуй русої коси.

Хай вона росте густа та пишна
Чорнобровим хлопцям на біду.
Я ж тобі, моя чарівна вишне,
Сам троянди в коси заплету.

Стану рано-вранці до схід сонця,
Назбираю квітів запашних.
Що є краще за дівочі коси,
Ще й троянди, вплетені у них.

Кажуть, всі дівчата однакові,
А в моєму серці ти одна.
Полонила серце юнакові,
А ключі від свого не дала.