Вітер з гаю свище все словами, все словами, все словами
Як вільними птахами понад горами, понад ріками ми в край вертали,
Де квітне поле, де квітне поле, де квітне поле, де квітне поле...

Вітер з гаю свище все словами, все словами, все словами
Про те, коли вмирали як пам’ятали, в серцях тримали, лиш мить тримали –
Як квітне поле, як квітне поле, як квітне поле, як квітне поле...

Вітер з гаю свище та й словами, та й словами, та й словами...
Як вільними птахами понад горами, понад ріками ми в край вертали
Тепер квітне поле, крізь нас квітне поле, тепер квітне поле, крізь нас квітне поле...