I
Сам, наче звір на пустій та холодній землі
Самота – це все, що зосталось тобі
Заблукав, загубився, потрапив в полон
Все життя – не життя, найжахливіший сон

Все чуже, все лихе, незнайоме тобі
Сил нема, всі що були, віддав боротьбі
За життя, за майбутнє, якого нема
Майбуття – забуття і суцільна пітьма...

II
Враз у пітьмі промінь світла й надії з’явивсь
Світло зве, воно кличе з собою у вись
До мети, де яскравий небесний покров
Віднайти в собі сили почати все знов

Що було, враз забудеш, немов уві сні
І повернуться сили, що дав боротьбі
Та на мить ти згадаєш той шлях, що здолав
І побачиш перед собою...

...байдужі обличчя, порожні слова
І обертом йде враз твоя голова
Шукаючи вихід, зайшов в глухий кут
І де ти тепер – там чи тут?

Приспів:
До зірок через терни
Крізь зневіру, страждання
Крізь відчай і страх
Я назад не повернусь
Прощавайте назавжди
У мене свій шлях
Мій за кроком крок – за крок до зірок...