Нащо мінє карі очі,
нащо чорні брови?
Нащо літа молодиє,
Веселі й дівочі?

Літа мої молодиє
Марно пролітають,
Очі плачуть, чорні брови
Од вітру линяють.

Плачте, очі, плачте, карі, –
Така ваша доля.
Голосніше, жалібніше,
Щоб вітри почули.

Та й понесе буйнесенький
За синіє море
Чорнявому й вродливому
На лютоє горе.