Ой у саду на вишеньці соловейко щебетав.
Під вишнею козаченько дівчиноньку увішав:

– Не йди, мила, за другого, пожди мене, молодого.
Дівчинонька гірко плаче, соловейко все це бачить
Та й щебече: тьох, тьох, тьох, тьох.

Не вернувся козаченько – умер на Вкраїні.
Похоронять чужі люди в чужій домовині.

Дівчинонька як почула, до вишеньки прилинула.
Тужить, в’яне, гірко плаче, соловейко все це бачить
Та й щебече: тьох, тьох, тьох, тьох.