Запряжу я коні в дрожки, коні вороненькі,
Та й поїдем та й догоняти же літа молоденькі.

Погоняли, доганяли – догнали на помості.
– Ой верніться, літа мої же, хоч на час у гості.

– Хоть вернимось, не вернимось – та й вже не до тебе.
Та було б тоді шанувати же, як були ми в тебе.