– Ой ти, груша моя кучерявая,
Ой коли ж ти сошла, коли виросла?

Ой коли ж ти сошла, коли виросла?
– Я весною сошла, літом виросла.

Я весною сошла, літом виросла,
Я й зорею цвіла, дньом осипалася.

Я й зорею цвіла, дньом осипалася,
На високий забор похилилася.

На високий забор похилилася,
Де сиділа вдова пізно вечером.

Там сиділа вдова пізно вечером,
Зажигала свічку восков’яную.

Зажигала свічку восков’яную,
Зажидала дружка разудалого.