Звила собі Галюня віночок,
Покотила в вишневий садоч(ок).

Покотила та й заговорила,
Подруженькам гуляння дарил(а).

– Ой гуляйте, мої подруженьки,
Ой коли вам та й гуляєть(ся).

Ой коли вам та й туляється,
Бо мені вже та й минаєть(ся).

Сама бачу – та не раз, не два,
Як здумаю – та й заплачу.