Ой сів пугач на могилі
Та й крикнув він: "Пугу!"
Чи не дасть Бог ой козаченьку
Хоч на час потугу.

Ой колись ми панували,
А тепер не будем.
Того щастя, ой тієї долі
Повік не забудем.

Наші саблі поржавіли,
Мушкети без курків.
Наше серце ой козацькоє
Не боїться турків.