Осіння холодна злива,
Кленові галузки голі,
Під зливою неквапливо
Йде жінка без парасолі.

Осіннім холодним краплям
Лице своє підставляє,
Йде жінка у дощ осінній.
Чого вона в нім шукає?

Приспів:
Жінка без парасолі,
Відкрите вітрам обличчя,
Відкрите осіннім зливам
І серце, і душа.

Іде напівсонним містом,
Калюжі тьмяніють долі,
А вітер ховає в хмарах
Прибляклого півгроша.

Ця жінка без парасолі
В дощі, що уже втомився,
Що тінями сіє краплі,
Мов грає набридлу роль.

А хмари біжать поволі
І дивляться вниз байдуже.
Що їм до осінніх вулиць,
Де люди без парасоль?..

Приспів

Без парасолі...