Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила,
Впав в бою хлопець молодий –
Дівчина затужила.

А був то хлопець молодий,
Йому лише кохати,
Він впав, як той сухий листок,
Повік буде лежати.

Летит ворон з прикрих сторон,
Жаль-, жалібненько кряче:
"Вставай, козаче молодий,–
Твоя дівчина плаче".

Заплаче мати не одна,
Заплаче Україна,
Що не одного козака
Сира земля накрила.

Летить ворон з чужих сторон,
Та й попіл з вітру в’ється –
Щасливий той козаченько,
Що за Вкраїну б’ється.