Колись, дівчино мила,
А був це чудний час,
Як ще любов носила
Десь попід хмари нас.

Ми мріяли, зітхали,
Кохання присягали,
А соловейко тьохкав,
Все "тьох, тьох, тьох".

І був би я дівчину
По віки так кохав,
І був би я єдину
До груди пригортав...

І був би соловейко,
І був би малесенький
Нам тьохкав на калині
Все "тьох, тьох, тьох".

Та десь війна взялася,
І ось який кінець:
Дівчина віддалася,
Я – січовий стрілець.

Таке то в нас кохання,
Закляття, сподівання,
Що в серденьку остало
Лиш "ох, ох, ох".

І зорі мерехтіли,
Соловейко щебетав,
В очах сльози тремтіли,
Як я тебе пращав.

Три рочоньки минулось,
Коханнячко забулось,
Хоч соловейко тьохка
Все "тьох, тьох, тьох".