Ми по таборам і тюрмам страждали довгі роки,
За тебе, рідний краю наш, за тебе, наш народе.

Сибірські тундри, Казахстан, солонки та підвали,
Таборів дроти, голодран нам сили не забрали.

Не вбили в серці помсти зов катівські муки люті,
В серцях у нас гаряча кров показує нам путі.

Розіб’єм ми тюрми і Москву, замінимо в руїни,
І з крові нашої в вогні повстане Україна!