Гей та зажурились стрільці січовії,
Як Збруч-річку проходили,
Що тілько народу впало за свободу,
Встоятись не було сили.

Гей та зажурились стрільці січовії,
Стали дрібні сльози лити:
– Буде лях проклятий батьками орати,
Матерями волочити.

Гей та зажурились стрільці січовії:
– Якщо ми поляжем в бою,
Хто ж буде боротись і край боронити,
Здобувати кращу долю?

Ой не тішся, ляше, що до Збруча ваше,
Ще живе стрілецька слава.
Вернуться ще тії стрільці січовії,
Задрожить Москва й Варшава.