Ой там заридали стрільці січовії,
Як Збруч-річку проходили,
Що стільки народу впало за свободу, –
Встоятись не було сили.

Ой та заридали стрільці січовії,
Стали дрібні слези лити:
– Буде лях проклятий батьками орати,
Матер’ями волочити.

Ой не тішся, враже, бо по Збруч – то наше
Ще живе стрілецька слава.
Вернуться ще тії стрільці січовії –
Задрожить Москва й Варшава.

Ой та заридали стрільці січовії,
Як Збруч-річку проходили,
Що стільки народу впало за свободу,
Встоятись не було сили.