Чи то бур’я, чи то грім, що у хмарі гуде він,
А земля під стогін грає грізно?
Від Карпат до Кубань чути голос "Повстань,
Брат, вставай, щоб не було запізно!"

Брат, вставай, не журись, ні на що вже не дивись –
Чи до пекла підеш, чи до неба,
Кидай неньку стару і дівчину молоду,
Бо настала велика потреба.

Бо настав такий час, не один помре з нас
Не у ліжку, а в славі, в бою.
І в годину тяжку спом’янемо Вітчизну,
Що за нею вмирають з любов’ю.

Як у бій ми підем, до мети не дійдем,
То про нас говоритимуть люди,
Що боролись колись, полягли – не здались,
Що кайдани порвали на штурмі.