Та як мені про ясенка свого й казать...
Та не раз було босі й голі зоставалися мої діточки малесенькі.
Та як я їх кохала, та як я їх годувала.
Та як я їх у дитсадик не носила, жалько же було.
Та як я їх на роботу носила в чувалах за плечима.
А тепер же вони мене покидали.
Та діточок моїх молодісіньких забрали,
А мене, старісіньку, й покинули.
Хто поможе в хаточці?
Та куди я не повернуся,
В який уголочок не гляну
Та синочка не найду.
Та я ж до нього не обізвуся,
Та я його й не прикличу,
Та один-одиношенький у тому світі.