За новими та й воротами
Дунай-вода розливається.

Дунай-вода розливається,
Там Іванко й умивається.

Там Іванко й умивається
Та з батеньком спораджається.

– Спорадь мене, та мій батенько,
Кого ж мені й у бояри брати?

– Бери, синку, та й усякого,
І бідного, і багатого.

Багатого для покрасоньки,
А бідного для порадоньки.

Що й Іванка ненька спорядила,
Та й місяцем його ’вгородила.

Як сонечком підперезала,
В дороженьку випроводжала.

– Ой їдь, сину, їдь та й не гайся,
Та й поїздом не забаряйся.

З свашечками та світилками,
З боярами з молоденькими.

З боярами молоденькими,
З кониками вороненькими.