Ой ти, Петре, Петре, ще й ти, Йване,
Половина літечка немає.

Що я ж того літа мало знала,
Мене матусенька не пускала.

– Та посидь же, доню, у коморі,
Поки розійдуться поговори.

Та посидь же, доню, у темниці,
Поки розійдуться вечорниці.

– Та вже ж я й сиділа, та вже ждала,
Ой довго ждала, не дівувала.

Ти ж, моя ненько, моя гарненька,
Ой що ж ти мене та замикала?

Ой що ж ти мене та замикала,
Ой що ж бо то я й не дівувала.