Від образ не заплачу,
Що було, те було,
Мої спогади, наче
Чорно-біле кіно,
Все минуло учора,
Серце не відболіло.
Стало біле, як чорне,
Стало чорне, як біле.

Приспів:
Чорно-біле кіно...
Почорніла від ран
Та душа, що була,
Наче білий екран. (весь куплет – 2)

Білі хмари пророчі
На кордоні століть,
Мені випалить очі
Чорним полум’ям ніч,
Літо тихе й несміле
У тепло не загорне.
Стало чорне, як біле,
Стало біле, як чорне.

Приспів

Б’ється втомлений вітер
У холодне вікно,
Вже не дивляться діти
Чорно-біле кіно.
В небі грози поспіли,
Час для грому і шторму.
Стало біле, як біле,
Стало чорне, як чорне. (ост 2 рядки – 3)