Спогад згорів...
І вітер розвіяв попіл...
Світ від дощу
Наскрізь промок,
Я заспіваю тобі, а потім...
Ми поплачемо вдвох...

З неба впаде
Літа рудий осколок,
Стане в душі
Тепло на мить.
Ні, ще не б’є
Серце моє не сполох,
А тільки болить...

Знаю, життя безкоштовно
Не дасть пораду,
Стоїть за дверима сива зима.
Так, я покличу в гості радість,
Печаль прибіжить сама.

Спогад згорів...
І вітер розвіяв попіл...
Світ від дощу до нитки промок,
Я заспіваю тобі, а потім...
Посміємося вдвох...