Не повернеться душа із вічності до тіла,
Не повернеться любов, що вже відлетіла,
Не здолається печаль востаннє, як вперше,
Щоб стало легше.

Я не знаю де той час: далеко чи близько,
Він до хмар підносив нас, а нам було низько,
Наче вітер відлетів далеко від дому –
Не видно нікому.

Повертаються птахи весною зігрітись,
Намагаються думки у мріях здійснитись,
Але місця вже нема для них, на двері,
Зачинені двері...