І
Розхристана постіль і сонце в бокалі,
Твоїх очей відблиск і наче в дурмані
Все наше життя, наше життя.
Троянди в кімнаті розкидані
Стежкою наших доріг,
Тихою, тихою стежкою в Рай.
Твоїх чар поцілунки
Та ніжні обійми,
І літнії ночі летять, наче мрії,
Нам ангел з-за хмари грає кохання блюз.
І що тоді нам від життя було треба:
Ковток лиш повітря, та чистого неба,
А ще поцілунків твоїх теплий дощ.

ІІ
Я збагнути не можу де усе те поділось,
Там де літо було все зимою укрилось,
І нема тих очей, що мені дарували тепло.
Як тільки сонце заходить, опускає на плечі
Мені руки свої теплий вечір...
Він шепоче мені твоїми губами: "Я хочу тебе",
Я з осіннім дощем та золотом листя
Колисаю згадку, як дитя у колисці –
То тиха згадка про тебе,
Найкраща згадка про тебе.