Ти вже давно помітив очі,
Ті очі, що тобі мовчать,
Ти вже її так сильно хочеш,
Про де що дивне запитать.

Ось вона, перед тобою
Ти боїшся підійти
Ти б забрав її з собою
А боїшся слова ні

Ось вона, перед тобою
Ти боїшся підійти
Ти б забрав її з собою... ти

Як її звати ти не знаєш,
Зустрілись випадково ви,
Та ти вже певний, кохаєш,
І вдячний світу за ліфти

Ось вона, перед тобою
Ти боїшся підійти
Ти б забрав її з собою
А боїшся слова ні

Ось вона, перед тобою
Ти боїшся підійти
Ти б забрав її з собою... ти

Минають ночі й довгі дні
Та бачиш обрах її уві сні
Мов марево прекрасні очі
Спокою не дають тобі

Ти вже давно помітив очі,
Ті очі, що тобі мовчать,
Ти вже її так сильно хочеш,
Про де що дивне запитать.

Ліфт зупиняться, вона виходить
Сон обривається і бачиш ти:
Життя минає поки ти в тривозі
І шанс втрачаєш завжди мовчки ти