Тільки осінь наступила,
Я коноплі намочила,
Лежу собі на постелі,
Тягну нитку аж до стелі.
Вже й пилипівка минає,
А ще терлиці питаю.
Най там, най там,
А ще терлиці питаю.

– Чоловіче, я слаба,
Привези мені попа.
Іван коні запрягав,
За батюшком вирушав:
– Не дай, Боже, тієй смерті,
Щоб без сповіді умерти.
Най там, най там,
Щоб без сповіді умерти.

Повертає муж з попом,
А кум вискочив вікном,
Я ж попові признаюся,
Що я з кумом кохаюся.
А піп каже: "Можна, можна,
Тільки прошу осторожно.
Най там, най там,
Тільки прошу осторожно".

А піп каже: "Гріх прощаю,
Але й сам гріха жадаю".
Піп за сповідь не питає,
За пазуху руку пхає,
Встромив носа під фартух,
Отож, каже, божий дух.
Так до мене прихилився,
Аж хрест йому поломився.
Най там, най там,
Аж хрест йому поломився.