І жив – не любила,
І умер – не тужила,
Як на лавці лежав,
Було мені трохи жаль,
Як із лавки взяли,
Гірше жалю завдали!

Як до гробу йшла,
То й пританцьовувала,
Як од гробу йшла,
То й вискакувала:
І милого поховала,
І ногою потоптала.

І ніжкою туп-туп –
Сиди мені тут-тут!
Сиди мені в ямі,
Нехай моїй мамі!
Тепер же я рада,
Що зійшлася громада.

Ще й музики найму,
Щоб заграли по йому!
Редькою покадила,
А морквою подзвонила,
Гарбузою поминала,
Я ж з ним таке життя мала!