Як на ставу, так на річці
Дайте покій тій Марійці!
Видно, видно, що Марія,
Та сміється каналія!
Як на ставу, так на річці,
Подобався козак дівці,
А дівчина козакові,
Бо в дівчини чорні брови.
Лісом, лісом-дубиною,
Ячмінь жала сокирою,
Коцюбою громадила,
Козаченька принадила.
Іще буду громадити,
Щоб другого принадити.