Усміхнена жінка проходить поволі,
Неначе тополя струнка.
У ній загадкова таїна Мадонни:
І грішна вона, і свята.
Усміхнена жінка – солодка неволя,
Так сліпить, дивитись боюсь.
Усміхнена жінка жагою вся повна,
На тебе, Мадонно, молюсь.

Приспів:
Жіночий усміх – весняний вітер,
То лід колючий, то суховій.
Жіночий усміх з собою кличе,
Я – полоненик довіку твій!

Усміхнена жінка – моє притяжіння,
Зустрів, і земля попливла.
Усміхнена жінка – гріховне творіння,
З любові вона проросла.
Усміхнена жінка, нема порятунку,
П’янить, як вино молоде.
Усміхнена жінка – лукава чаклунка,
Полонить до згуби тебе.

Приспів (2)

Я – полоненик довіку твій! (2)