Закурю оту цигарочку
Болгарського тютюну,
А сини мої, шинкарочко,
Загинули у війну.

То налляй мені ще чарочку
Угорського вина,
А сини мої, шинкарочко,
Загинули, нема...

Зажурився, бренді смокче він,
Баклажанну їсть ікру,
А іще купити хочу я
Чеську кофту на стару.

Гроші є! На хліб зостанеться,
Ще ж і пенсія іде,
Хай походить вже, похвалиться,
Що не гірше, як в людей.

Бо як центром йтимеш ввечері,
Чепурні усі такі:
Гарні пальта із Німеччини,
Югославськії хустки.

І болгарські ті цигарочки
Так і смалить все село,
А синів моїх, шинкарочко,
Польським снігом замело...