І вітер не віє, трави не колише,
А брат до сестриці дрібні листи пише.

Ой пише він листи білими руками,
Сам умивається дрібними сльозами.

"Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая,
Ой чого ти, сестро, така стара стала?

Ой чого ти, сестро, така стара стала,
Синів не женила, дочок не д’давала?"

"Постаріла мене чужа сторононька,
Чужа сторононька, людська роботонька!"