Ой там за яром
Брала дівка льон,
Та нічим пов’язати.
Ой недалеко
Мій милий від мене,
Та ніким наказати.

Пов’яжу я льон,
Пов’яжу зельон
Тоненькою дубиною.
Перекажу я
Свому миленькому
Хоч чужою чужиною.

"Гей, або прийди,
Або прилини,
Моє серденько, до мене!
Гей, б’ється, б’ється,
Ще й побивається
Моє серденько без тебе!"

"Ой і рад би я,
Дівчино моя,
А до тебе прилинути!
Гей, кругом тебе
Стоять воріженьки –
Нікуди обминути!"