Ой чого ти, дівчинонько,
Сама по полю блудиш,
Чи ти свого миленького
Вірно-вірненько любиш?

– Що із того, що кохаю –
Друга його зманила...
Я стежини, де він ходить,
Слізоньками зросила.

У неділю рано-вранці
Сталася в нас новина,
Молодого козаченька
Зчарувала дівчина.

Прийшов козак до дівчини,
Став собі за порогом,
А дівчина дала чари
Із пшеничним пирогом.

– Товариші, рідні браття,
Мушу вам заказати,
Як не знаєте дівчини,
Не вступайте до хати.