Ой не видно тої хати,
Тільки видно грушу
Там, де тягне щонеділі
Тепер мою душу.

Ой стою я, любко, стою
Під твойов стіною,
Серце ми ся розпадає,
Що я не з тобою.

А у меї миленької
Солоденькі губки,
Намастила мати медом,
Щоб були мацюпкі.

Намастила мати медом
Та й забула втерти,
Щоби були солоденькі
До самої смерти.

Ой ішов я коло саду,
Чи не впаде грушка,
Ой чи вийде, чи не вийде
Моя щебетушка.