Жну я, жну я пшениченьку до себе колоссям,
А я маю миленького з чорненьким волоссям.

Не гордися, парубочку, що ти красоточка,
Тебе тільки прикрасила вишита сорочка.

Парубочок, як дубочок, а я, наче сонце,
Малювати на папері – ставити в віконце.

Коби скоро до вечера, вечера чекаю,
Буде личко цілуване, сама добре знаю.

Ой у лісі, на горбочку, там ростуть осики,
Як ми з милим заспіваєм – не треба музики.