Варила би-м вареники, коби сир та масло,
Корита би-м роздобула, коби мука була.

Варила би-м вареники на студеній воді,
Любила би-м парубочка, через люди годі.

Якась біда набрехала та й нацокотіла,
Що я любка не любила, лиш любити хтіла.

Ой у моїм городочку ябліночка винна,
Що на мене люди брешуть, я тому не винна.

Брешіть, брешіть, воріженьки, я вас ся не бою,
Бо я собі посадила в городці настою.

Я настою розполочу та дам ся напити,
Кого схочу приворожу, буде м’я любити.