Шуми, вітре, шуми, буйний,
На ліси, на гори,
Мою смутну думку неси
На лемківські двори.

Там спочинеш, моя думко,
В зеленій ялині,
Журбу збудеш, потішишся
У лихій годині.

Там ти скаже стара сосна
І вся деревина,
Як там грало серце моє
У світлу годину.

Там ти скаже і дуб старий,
І єден і другий,
Як я жила там з миленьким
Без журби, без туги.

А в садочку соловейко
Щебетав пісоньки,
Розвивав ми пісоньками
Літа молоденькі.

Ой милая сторононько,
Я тебе не бачу,
Так мі тяжко тут і смутно,
Хоч коли заплачу.