Ой якби ти, рідна сеструненько, знала,
Як ся Гамерика нам у взнаки дала.
Ми ся в ріднім краю земленьки позбули,
А тут, в Гамериці, її не набули.
Не так стало, сестро, як нам обіцяли,
Ми тут цілий рочок роботи шукали.
Були в Воргантині, були в Парагваю;
Якби-м мала крила, летіла б до краю.
Я крилець не маю, ні грошей на шифу,
Хоч втопися в морі від такого лиха.
Понесися, вітре, додому за море,
Скажи сестрі правду про тугу і горе.
Розкажи родині, як ми тут сумуєм,
Бо рідного слова тутки не почуєм.