Як я ишов през тот ліс,
През ліс калиновий,
Станув я там на камін,
Камін мармуровий.

А з-під того каменя
Водичка виливат.
Напийся єй, мой мила,
Кед лес справедлива.

Як би-м ся єй напила,
Красу би-м стратила,
А што би я, дівчина,
Без краси робила?

Купиш собі, дівчино,
Калиновой масти,
Будеш собі мастила
Свої злоти власи.

Будеш собі мастила
Свої злоти власи,
Будут ся ти проквитац
Од великой краси.