Кошеля тоненька, шила єй миленька
Під бучком, під грабом зеленим гадвабом.

Як єй вишивала, гірко заплакала,
Бодай би я, милий, нигда тя не знала!

Мисли мої, мисли, на што сте мі зишли,
Юж мого милого оповіди вишли.

Оповіди вишли, весіля не буде,
Мій милий, коханий, ой што з того буде?