Серед ночи, опівночи, когути запіли,
Пришов Аким до Марисі,
Люде не виділи.

Добрий вечір, добрий вечір, моє любе серце,
А она му відповіла:
Забий жінку перше!

Дорадила-єс мя, Марись, што з жінком зробити,
Порад же мя, моя Марись,
Де єй мам подіти?

Запаль г’ пєцу, заприй комин, повідж, не згоріла,
Вивед в гори, вивед в ліси,
Повідж, же ся діла.

Закукала зозуленька в лозиновім прутю,
А юж ведут Акимонька
В железнім окутю.