Пахне любистком, пахне м’ятою
Там, де струмує джерело.
Іду до нього, мов на свято, я,
А стежку цвітом замело.

Приспів:
Знов білий цвіт на воду осипається,
Спливає в даль, у синю даль.
А білий сніг у коси заплітає
Моя печаль.

І обпікає серце спомином
Той білий цвіт, той білий цвіт,
Твоя любов – немов весло мені
Вже стільки літ, вже стільки літ.

Приспів

Пахне любистком, пахне м’ятою
Там, де струмує джерело.
Іду до нього, мов на свято, я,
А стежку цвітом замело.

Приспів